Історія килимів — це історія самого людства.
Тому що ми, люди, маємо природне прагнення створювати навколо себе атмосферу затишку. Печерна людина або, що більш імовірно, печерна жінка відчула потребу покласти якесь хутро на підлогу печери для зручності й тепла. Хоча ми вже не маємо таких самих вроджених потреб, як наші предки, подібна схильність мотивує нас і сьогодні, коли ми кладемо килими на наші підлоги.
Килим виник як мат для сну, щоб забезпечити людям захист і комфорт під час відпочинку.
Спочатку використовували шкури тварин, а пізніше грубі тканини простого переплетення. Килим також використовували як саван для померлих і як ковдру, в якій можна було переносити предмети та знаряддя. Це був важливий елемент для тих, хто був змушений іти за своїми стадами. Килим перетворював холодну, тверду землю на ліжко. У міру того як люди поступово починали вести більш осілий спосіб життя, килими перетворилися з особистих речей на предмети для обмінної торгівлі.
Килими виготовляються з волокон тваринного, рослинного походження та зі штучних волокон.
Вовна вважається класичним волокном для килимів, оскільки забезпечує пружність, довговічність і легкість очищення. Практично всі ручні ткані східні килими були виготовлені з вовни, хоча кілька шовкових килимів було створено в XVII і XVIII століттях як молитовні килими. Використовували навіть шерсть верблюдів і кіз. Після того як люди навчилися ткати, вони почали виготовляти підлогові мати з трав та інших рослинних матеріалів.
Ніхто точно не знає, коли з’явився перший килим.
Фрагменти текстилю віком у кілька тисяч років були знайдені по всьому азійському континенту. Вважається, що найдавніші ткані килими походять зі Сходу. Єгипту приписують початки виникнення килимів приблизно у 3000 році до н.е. Поступове вдосконалення ткацтва та проєктування дозволило отримувати більш вишукані переплетення тканин.
Міхал Міловський
